Володимир Репік отримав підозру за статтею 367 Кримінального кодексу УкраїниВолодимир Репік отримав підозру за статтею 367 Кримінального кодексу УкраїниВолодимир Репік отримав підозру за статтею 367 Кримінального кодексу України

Володимир Репік отримав підозру за статтею 367 Кримінального кодексу України

Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік отримав підозру за статтею 367 Кримінального кодексу України. Йому інкримінують службову недбалість, яка призвела до збитків міського бюджету на суму понад 581 мільйон гривень.

Суть звинувачень

За версією слідства, у 2020-2023 роках Репік здійснював внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій місцевої позики на загальну суму понад 2,5 мільярда гривень. Кошти планувалося спрямувати на фінансування бюджету розвитку столиці.

Слідство стверджує, що бюджет Києва в цей період був профіцитним. Доходи перевищували видатки. Дефіциту не існувало. Об'єктивної необхідності у залученні додаткових фінансових ресурсів не було.

Місто сплачувало відсотки за облігаціями. Згідно з висновками експертних досліджень, такі дії посадовця спричинили економічно необгрунтовані витрати на суму понад 581 мільйон гривень.

Процесуальні дії

Представники Національної поліції України провели обшуки за місцем проживання Репіка та у службових кабінетах КМДА. За результатами слідчих дій складено відповідні процесуальні документи.

Підозрюваному загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Позиція департаменту

У Департаменті фінансів КМДА заявляють, що діяли виключно в межах бюджетного законодавства. Випуск облігацій здійснювався на виконання рішення Київської міської ради від 2020 року "Про здійснення запозичення". Це рішення є обов'язковим до виконання.

На виконання цього рішення у 2020 році департамент підготував і реалізував випуск облігацій внутрішніх місцевих позик.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.